пʼятниця, 26 лютого 2016 р.

Сотні учнів на Рівненщині навчаються у нелюдських умовах


Обвалена стеля, замість скла - целофан, а вбиральня і їдальня - на замку. І це не розповідь про буцигарню. В таких умовах вчаться сотні дітей. Це про школу у селі Карпилівка на Сарненщині. Попри плачевний стан навчальний процес у чвертьстолітній будівлі не припиняється. Ба більше. Діти тут вчаться у дві зміни. Інших навчальних закладів на десятки кілометрів довкола просто немає.

Семикласник Назар разом з товаришами до уроку фізкультури того дня не готувались. Через дощ надворі змінного одягу і взуття не брали. от тільки сьогодні з даху в спортзалі не потекло.
Спортзал - чи не єдине приміщення в цьому крилі будівлі ,яке використовують і досі.
До Актової зали, кабінету допризивної підготовки, бібліотеки і ще однієї класної кімнати вхід перекривають партою та червоною стрічкою. Стеля в коридорі провалилась кілька років тому.
А їх на школу поки не виділили. В районі кажуть - через те, що сільрада проблему громади замовчує.
Єдине місце в цій школі, яке тендер не оминув - вбиральня. вона тут як пам'ятник попередникам - з новою сантехнікою і євровікнами, але - на замку. Бо головне - каналізацію бюджетним коштом зробити забули.
Учнів другого "Б" класу, та й решту - теж батьки вдягають в школу потепліше. Адже подвійні шибки для цієї школи розкіш. За зовнішнє скло тут править поліетиленова плівка куплена батьківським коштом.
І таке "неділо", бідкаються педагоги впливає і на успішність їх вихованцівх. Та і здоров'я в і без того проблемному з точки зору екології регіоні не додає.
Але тільки зараз балачки селян мають шанс вплинути на ситуацію. Адже школа в Карпилівці для місцевої влади стала валізою без ручки. Закрити її не можуть, бо немає альтернативи - на багато кілометрів довкола ліси і непрохідні болота, а грошей в місцевій скарбниці на проблемну школу - катма. От і лишається надія на обласний бюджет, який ділитимуть 11 Березня. Тож наступне слово - за місцевою владою, яка повинна офіційно звернутись в район та область за матеріальною допомогою, щоб вже наступного року сотні учнів Карпилівської школи таки відчули: яке воно - безтурботне і безпечне шкільне дитинство.
Дмитро Леонтіюк